Затишок в будинку

Як подружити кішку з собакою: способи мирного співіснування

зміст:

  • Принципові поведінкові відмінності споконвічних «ворогів»
  • Наводимо до кішці цуценя
  • Кішка і доросла собака
  • Собака і новий сусід-кошеня

Якось давно повелося вважати, що кішка і собака — вічні вороги. Та й правда, скільки разів доводилося нам бачити, як пси ганяють вусатих-смугастих, а ті не залишаються в боргу і у відповідь пускають в хід гострі кігтики, частенько звертаючи войовничо настроєну гавкаючий братію в втеча. Мирним співіснуванням тут і не пахне, що вже говорити про дружбу між цими тваринами. Але чи завжди вони ворогують? Чи можливо прищепити таким різним домашніми вихованцям взаємну симпатію? Давайте поміркуємо над тим, як подружити кішку з собакою.

На це питання однозначної відповіді немає. Зоологи вважають, що істиною дружби між тваринами різних видів практично не існує. Мирне співіснування між кішкою і собакою, яке люди часто називають проявом щирої симпатії, фахівці вважають скоріше перемир’ям, взаємної терпимістю. І навіть той факт, що вихованці разом сплять, не є свідченням справжньої дружби між ними. Проте, примирити тварин можна. Для цього існує кілька умов, дотримуючись яких подружити собаку і кішку цілком можливо.

Принципові поведінкові відмінності споконвічних «ворогів»

Більшість людей вважають, що утримувати кішку набагато простіше. Адже собака вимагає до себе не тільки всіляких проявів ласки, догляду та регулярного вигулу, а й спілкування. А ось представники сімейства котячих в цьому плані — тварини більш невибагливі. Вони самі прийдуть до вас на руки, якщо захочуть отримати свою порцію погладжувань і чухання, і постараються ретируватися, коли їм це набридає.

Собаки приймають в свою зграю всю сім’ю господині чи господаря, прихильно ставляться до всіх, включаючи дітей, і при правильному вихованні визнають владу людини. Кішки ж дуже незалежні і швидше дозволяють себе любити, ніж відчувають це почуття самі. Часто вони досить агресивні по відношенню до дітей, особливо якщо ті з’явилися після того, як в будинок принесли воркіт.

Майже всі собаки по своїй натурі — мисливці. У них в крові закладено, що передбачувану дичину необхідно наздогнати і з’їсти. І навіть розміри «видобутку», які в кілька разів перевершують їх власні, собак не зупиняють. Кішки теж є хижаками за своєю внутрішньою суттю, лише полюють вони на більш дрібну дичину, проявляючи властиву їм розсудливість і тверезо оцінюючи сили, якщо можна так сказати по відношенню до тварин.

Та й самі звички двох видів тварин дуже відрізняються. Для цього достатньо згадати про те, в яких випадках кожен з них виляє хвостом. Собака таким чином проявляє дружелюбність, симпатію і бажання пограти. Кішка ж подібною поведінкою говорить про те, що її щось дратує, дратує, нервує або сильно цікавить. Сильне смикання хвостом з боку в бік служить попередженням про можливе застосування кігтів на адресу джерела небажаних емоцій.

У більшості випадків кіт щодо собаки займає лідируюче положення. Він хитріший і завжди вміє уникнути прямого конфлікту, забравшись на недосяжну висоту або байдуже віддалившись з очей. Але от якщо лідером стає пес, то він легко може заподіяти вусатого-смугастого сусіда шкоду, вибравши найбільш зручний момент для розправи. Адже швидко мелькають лапи і пухнастий хвіст мугикаючи кажуть собаці про те, що це потенційна дичину рятується втечею.

Крім того, небезпечною для кішки може бути і миска пса, оскільки він не підпустить інша тварина до своєї годівниці. У той же час, нявкати пухнасте створіння також не настільки беззахисно: його гострі кігті можуть завдати іншому вихованцеві чималу шкоду, особливо якщо ваш улюбленець ще щеня. У цьому випадку, як і в інших, обом твариною в будинку потрібна величезна увага з боку господарів, щоб стрес від появи сусіда не посилився відкритою ворожнечею. Всі ці відмінності між представниками обох видів і лягають в основу їх непростих відносин і давньої взаємної неприязні. Саме тому їм важко зрозуміти один одного, і без вашої допомоги дружби не вийде.

Наводимо до кішці цуценя

Часто люди цікавляться, кого краще завести першим, — собаку або кішку? Але зазвичай мова йде про те, як правильно поселити у себе ще когось із них, оскільки у більшості з нас в будинку вже живе будь-якої вихованець. Якщо ж у вас ще немає чотириногих домашніх улюбленців, а хочеться завести і кішку, і собаку, то краще за все робити це одночасно. Причому обов’язково слід брати цуценя і кошеня, оскільки в маленькому віці вони легко звикнуть до такого сусідства, поставляться один до одного з симпатією та інтересом, навчаться терпимості і стануть хорошими товаришами для дитячих пустощів.

В цьому випадку особливих проблем з ними в майбутньому не виникне, особливо якщо приділяти їм рівну кількість уваги, щоб ніхто з вихованців не відчував себе обділеним. Та й зоологи стверджують, що виросли разом щеня і кошеня в майбутньому навіть після довгої розлуки пізнають один одного. Цьому сприяє міцний зв’язок, що виникла між тваринами в дитинстві. Відомо, що малюки тварин визнають «своїми» всіх тих, хто оточує їх з раннього віку. Тому щеня, що виріс разом з кошеням, стане сприймати його як члена зграї. Саме так між малюками виникне вже не дружба, а навіть якась родинний зв’язок, яка на радість господарів стане запорукою миру в дорослому житті і зробить існування під одним дахом безконфліктним.

Якщо ж у вас вже живе кішка, то краще за все брати цуценя 3-12 тижнів. Малюк і доросла тварина в будинку уживуться легко, особливо якщо перший час не дозволяти їм йти на занадто близький контакт, оскільки щеня, завжди налаштований дружелюбно і хто хоче пограти з кішкою, може зустріти відсіч. Краще для початку спробувати знайомити вихованців на відстані. Причому важливо приділяти кішці увагу, щоб їй не здалося, що з приходом нового тваринного вона стала менш улюбленої.

Коти — тварини розумні, вони швидко метикує, кому зобов’язані втратою першості в хазяйської любові. Це загрожує проявом з їх боку мстивості, причому підступною і прихованої. Тому пестіть кішку так само часто, як і раніше, щоб у неї не з’явилося приводу для ненависті до маленького «чужинця». Не дозволяйте цуценяті набридати їй, кусаючи за хвіст, вуха або перекидаючись зверху. Врахуйте той факт, що собаки не розуміють ознак роздратування, які притаманні кішці, тому часто не готові до того, що вона кидається на надмірно нав’язливого «друга» і дає йому урок «хороших манер».

Це ви добре знайомі з такими способами попередження, як відчайдушно сіпаються хвіст або шипіння. А нетямущий «чужак» навряд чи відреагує на них належним чином, скоріше забравшись геть. Тому найменший прояв роздратування з боку пухнастого створення повинно стати для вас сигналом, щоб заборонити цуценяті тісне спілкування з мугикаючи. Надалі він зрозуміє, коли саме варто припинити занадто наполегливо проявляти дружелюбність, щоб зберегти очі і вуха в цілості й схоронності від гострих котячих пазурів.

Що стосується агресивності з боку цуценя, то цього боятися не варто в силу його віку і природного дружелюбності. Деякий час по тому він швидко зрозуміє, що істота, яка не вміє гавкати і гарчати, для нього загрози не представляє (якщо мугикаючи не почне проявляти підвищену нетерпимості і ненависті, нападаючи без приводу). Трапляється і так, що ваш вусатий улюбленець або улюблениця, помітивши, наскільки новий «член сім’ї» беззахисний, може взяти його під свою опіку, або поставиться до песику байдуже. В обох випадках частих конфліктів і кровопролиття вдасться уникнути.

Дізнатися ж про те, чи виникла симпатія у кішки до цуценяти, можна без особливих зусиль — досить уважно поспостерігати за її поведінкою. Якщо ваша муркоче улюблениця покусує собачий хвіст, лягає на місце пса або зовсім забирається зверху на нього, це означає, що вона відноситься до «новачкові» цілком дружелюбно. Якщо ви помічаєте, що щеня характерними позами і вилянием хвостом кличе кішку пограти, то можете бути впевнені, що так він висловлює їй свою симпатію і готовність підтримувати мир.

У цьому випадку можете перевести дух і розслабитися, адже питання дружби між домашніми улюбленцями вирішується в правильному напрямку, а половина турбот вже позаду. Для закріплення досягнутих успіхів вам при першому ж подібному жесті симпатії з боку собаки слід заспокійливо погладити кішку, оскільки їй навряд чи ясно, чого щеня від неї хоче. Тепер потрібно лише час, щоб вона змогла навчитися включатися в гру з малюком.

Кішка і доросла собака

Тварин, які вже знаходяться в зрілому віці, подружити між собою дуже складно. Трохи простіше цей процес проходить в тому випадку, якщо раніше у них був досвід спільного існування з представником «ворожого табору». В іншій ситуації краще гарненько обміркувати такий крок і зважити, чи вистачить у вас і у ваших близьких сил, терпіння і часу для складного процесу зближення вихованців. Будьте готові і до того, що мирних відносин домогтися не вдасться, і вам доведеться вибирати, кого з двох залишити в будинку, а з ким доведеться розлучитися, як би жорстоко це не звучало.

Дуже багато залежить від атмосфери першої зустрічі майбутніх сусідів, тому при знайомстві кішки з дорослим собакою слід проявити велику обережність. Якщо вона в паніці і переляку відразу ж втече від пса, то припиняючи всі спроби з його боку наздогнати вислизає «дичину». Скомандуйте собаці «сидіти», похваліть за виконання команди. Вона повинна зрозуміти, що якщо стане ставитися до кішки мирно і не буде її ганяти, то господар завжди її похвалить і заохотить. Але в перші дні знайомства між вихованцями на дорослу собаку найкраще надіти намордник і не знімати повідця, щоб в будь-який момент утримати за нього вихованця.

Вам слід розуміти, що кішці потрібно досить багато часу, щоб звикнути до присутністю іншої тварини в будинку і пристосуватися до нового сусідства. Часто на це йде кілька місяців і навіть більше, особливо якщо раніше ваша улюблениця взагалі не стикалася з собаками. Щоб процес звикання і адаптації зайняв менше часу і виявився не надто травматичним для психоемоційного стану обох тварин, подбайте про те, щоб кішка завжди мала місце, де вона могла б відчувати себе безпечно.

На перших порах таким «оазисом комфорту» зробіть великий письмовий стіл. Ідеальним варіантом стане інша кімната, куди собака увійти не зможе. Туди потрібно поставити миску з їжею і помістити будиночок, якщо мугикаючи любить спати в ньому. Пам’ятайте і про те, що до лотка для справляння природних потреб собаці потрібно перекрити доступ, інакше це створить незручності для кішки, а потім і для вас, адже вона може з почуття страху відмовитися їм користуватися. Фахівці радять заздалегідь внести деякі зміни в життя наявного тварини, щоб потім йому легше було пристосуватися і змиритися з появою «чужака» на своїй території.

Собака і новий сусід-кошеня

Особливу обережність і підвищена увага слід проявити і в тому випадку, коли в будинку вже живе собака і з’являється кошеня. Адже якщо ваш пес в силу природного інстинкту завжди ставився до кішок насторожено і вороже, то навіть з юним і зовсім ще беззахисним представником їх виду будуть проблеми. Якщо ж собака завжди була терпимою до котячого сімейства, то особливих проблем з подальшим їх співіснуванням виникнути не повинно. Тому заздалегідь оціните темперамент і поведінкові особливості свого чотириногого улюбленця, щоб приблизно розуміти можливу його реакцію на нове сусідство.

Коли ви приводите в будинок другого вихованця — неважливо, кошеня чи цуценя, — першу їхню зустріч необхідно організовувати під невсипущим контролем і уважно стежити за реакцією тварин одна на одну. Новачок повинен трохи освоїтися, адаптуватися в незнайомій обстановці, а тому, хто в домі господарює вже давно, слід дати можливість звикнути до запаху «чужака». Не змушуйте вихованців знайомитися ближче примусово — це потрібно робити на відстані, ненав’язливо. Досвідчені собаківники радять перед знайомством з новим «мешканцем» гарненько вигуляти собаку, а потім нагодувати її. В цьому випадку ви позбавите тварина від додаткових приводів для занепокоєння і знизите його агресивність.

Якщо є можливість, постарайтеся в перші два-три дні ізолювати вусатого малюка і собаку, розселивши їх по різних кімнатах. У цьому випадку вони не будуть бачити один одного, але зможуть звикнути до запаху, відчуваючи близьке сусідство. Після розселення відразу нагодуйте обох вихованців (навіть якщо собака вже сита, вона не відмовиться поласувати чимось смачним). Це створить приємні асоціації — чужий запах і їжа. Так пес швидше сприйме нового сусіда.

Надалі слід годувати кошеня з собакою в одному приміщенні, але на значній відстані один від одного, найкраще організувати процес прийому їжі в різних кутках кімнати. Це буде сприяти тому, що не тільки запах іншого вихованця буде сприйматися позитивно, але і до самого його виду собака поставиться прихильніше, оскільки годівля для будь-якої тварини — це радісний момент життя. Якщо згодом кошеня і пес почнуть їсти з однієї миски, то постарайтеся це відразу ж припинити і не допускати в подальшому. Це необхідна умова майбутнього мирного існування, адже у кожного повинна бути своя зона годування.

Простежте за тим, щоб кошеня наївся, і приберіть його посуд, адже собаки насичуються швидше і завжди раді спустошити ще одну миску, відігнавши маленького і беззахисного «чужака». Вам слід завжди бути напоготові і виявляти справедливість, показуючи вихованцям рівне ставлення до обох. Так ви продемонструєте їм твердість хазяйської руки і свою любов. Коли ваші вихованці повністю звикнуть один до одного, вони будуть не тільки разом грати і відпочивати, а й часто навіть доглядати один за одним — вмивати або чистити вуха.

Крім усього вищесказаного, роздумуючи над складним завданням про те, як подружити двох дуже різних тварин, слід пам’ятати, що той вихованець, який вже жив в будинку, завжди буде вважати себе господарем, а іншого сприйме як чужака, який зазіхав на його власність і територію. Тому важливо приділяти обом улюбленцям однакову кількість уваги — так їм не доведеться ревнувати вас один до одного.

Крім роздільних мисок для їжі, у тварин повинні бути свої особисті місця для сну, туалетні лотки, іграшки. Якщо щеня потрапляє в будинок, де живе доросла кішка, вам слід всіляко його розважати, щоб він менше приставав до вусатою дамі. Те саме можна сказати і до кошеняті, якого поселили разом з псом. Але в обох випадках важливо зробити так, щоб улюбленцям не довелося конкурувати між собою за вашу увагу.

Особливим періодом є той час, коли у кішки народжується потомство. Саме зараз вона дуже ранима і неспокійна, тому краще взагалі не приводити в будинок нових тварин. Пов’язано це з тим, що кішка, захищаючи своє потомство, може нанести серйозні рани іншому вихованцеві. А якщо ви все-таки наважуєтеся в даний період поселити в будинку собаку, то намагайтеся максимально обмежити контакт між вихованцями. Найкраще переселити кішку з кошенятами в таке тихе і темне місце, куди собака не зможе увійти.

Звичайно, в кожному будинку буває по-різному: у когось собака і кішка розчулено сплять разом і вилизують один одного, у кого-то вдають, що другого вихованця просто немає, а іноді трапляється і так, що вусатому товаришеві взагалі доводиться переселитися на антресолі, щоб зберегти свою шкуру. Спрогнозувати заздалегідь розвиток відносин між такими різними тваринами не візьметься ніхто.

Як би не склалася ситуація у вас, зможете ви подружити кішку і собаку чи ні, в будь-якому випадку наберіться терпіння, розумності, будьте уважні до улюбленців, приділяйте їм більше ласки — і тоді відкритої війни між представниками ворогуючих сімейств вдасться уникнути.

Радимо почитати: Як привчити кішку до туалету

Напишіть коментар

*

code